Колыбельная Владимира Васильева, харьковского барда:
________________________
Via
З' їла всю сметану киця, - кицю бабка прогнала.
Киця думала втопиця, - лапкой воду трогала.
А вода у тої річці холоднесенька була,
А та киця білолиця молодесенька була.
Ішов бережком зеленим чорнявенький кицюрець,
Не старий був кицюр-мицюр, а легкий мов горобець.
Він на вузькому місточку білу киценьку обняв,
Та й до ранку у садочку все співав їй "няв-няв-няв".
Тож, моя дитина люба, засинай солодше ти -
Кицюр вчений біля дуба ходить все туди-сюди...